новиниісторіяфоткитекстивідгуки


Воду, світло, газ

Моя дупа примерзла до унітазу,
бо холодно в хаті – третій день нема газу.
Холодні батереї, бо потріскали труби.
До канапки примерзли зимні мої губи.

Карпати зрубали – нема чим пічку розтопити,
я сиджу на унітазі. Як так можна жити?
Ця пісня – це не пісня про мій унітаз.
Про те, як відключили воду, світло, газ.

В мене вдома відключають воду,
не дають помитись українському народу.
Ми знайшли вихід – ходимо до річки,
помиємось в воді холодній й біжимо до пічки.

А я немитий від смороду страждаю.
Я б помився, так унітаз не пускає.
Ця пісня – це не пісня про мій унітаз.
Про те, як відключили воду, світло, газ.

Сонячного тепла взимку немає,
під кригою в акваріумі рибка замерзає,
на вікні цибуля дивиться у шиби,
бігає по хаті котик майже синій.

Песик бігав-бігав та помер ще вчора,
зроблю із нього шапку та піду до школи.
Ця пісня – це не пісня про мій унітаз.
Про те, як відключили воду, світло, газ.

Без слів

Повір в себе, не ховай голову в пісок, наче страус.
Цей світ для тебе. Не продай його за безцінь комусь.
Не втрачай пильність, борись за те, чого не має бути.
Повір, твоя активність зможе владу назад повернути.

Влада – це гроші, за які купили честь і совість.
"Ми хороші," – кажуть вони, охоплюючи світ.
Пильно дивися не на світ в телевізорі, світ за вікном.
Вставай, борися, коли зрозумієш, як тебе змішали з гівном.

Бо цей світ не продається.

Я без слів, я без слів. Знов так (fuck!), без слів!

Ти вийшов з дому, бо побачив зранку (як глянув в вікно),
що не тобі одному як ти живеш, тобі не всеодно.
Ти побачив очі, що їх наповнював праведний гнів.
Цієї ночі ти побачиш місто у світлі вогнів.

Маскарад закінчено, сьогодні всі позбулись масок.
Олімп увінчено рядами зі щитів і касок.
Твоє життя перервуть охоронці вовчих прав
і пам'ятати будуть, як ти перед смертю кричав:

Бо цей світ не продається.

Я без слів, я без слів. Знов так (fuck!), без слів!

Ч.Ж.Т.Б.Н.Л.У.

Як романтично пахне ковбаса
і помідори в банці зашарілись,
а в пляшечці так тихо, як роса,
горілочка домашня причаїлась.

І сало ніжно зваблює тільцем,
і хліб наставив загорілу спину.
Якщо ти млієш, слухаючи це,
чому ж ти, блядь, не любиш Україну?
Мамине авокадо

yfgbdcz cjre
yfgbdcz cjre cfv
phj,bkf cjre
,tp werhe cjre yfv
,tp werhe cere yfv

z d;t ntgth gjvbhf.
cdj. cvthnm dlb[f.
nskmrb z

yfgbdcz cjre
s ktxe dbcjrj

z v'zcjd cegs
z ghjcnj cegth
z yt cerf

,j z d;t vthndbq
,j z d;t vthndbq
,j z d;t vthndbq
,j z d;t vthndbq

z v'zcjd cegs
z ghjcnj cegth
z yt cerf

,j z d;t vthndbq
,j z d;t vthndbq
,j z d;t vthndbq
,j z d;t vthndbq

pyjd dtcyf
pyjd dtcyf
f z dvbhf.
pyjd dtcyf
yfgbdcz cjre s ktxe dbcjrj

Анджеліна

Привітик, кохана моя Анджеліно!
Давно не писав тобі. Вибач, єдина -
не міг нашкребти своїх кровних на марку.
Ну як в тебе справи? В Америці жарко?

Не падають більше на вас самольоти?
У нас, в Україні, та самі турботи:
задовбала рідна влада, президент, кабмін, нардепи;
ще й "Карпати знов програли. Ось така ото халепа.

Та не все вже так погано – в мене друзі та робота.
Все могло би бути добре, та захарює бикота.
От недавно перестріли мене довбані скінхеди,
дали копня й наказали, щоб зістриг негайно дреди.

Я послав усіх їх нахуй, заробив ще раз по пиці...
Ну яка їм, блін, різниця – чи патлатий я, чи лисий!
Плачу тихо і дивлюсь на українське сіре небо.
Дурням цим не зрозуміти, Анджеліно, це ж для тебе!

Анджеліна!

А по ящику недавно я побачив твою пику.
Боже, я тебе кохаю! І свою любов велику
донести тобі так хочу. Ось побачиш, я приїду,
Перетну усі кордони (якщо треба – й Антарктиду),

привезу тобі гостинців – банку сала, пляшку водки,
із Бандерою футболку та свої веселі фотки;
Розкопаємо гробницю, вип'єм зовсім небагато.
Вся Америка почує – в Анджеліни Джоулі свято!

Передай вітання "Корну", будь щаслива та здорова,
до побачення, кохана! Підпис – твій Юрко зі Львова.

Анджеліна!

Шабля

Вибір професії – справа невдячна.
Та школу закінчено і вже за 16.
Не хочеться в армію, хочеться жити
і ніц не робити. Ніц не робити!

Тобі завжди раді в школі міліції –
будуть вас вчити бити, хамити,
горілоньку пити, курити.
Хто хоче бариг на базарі трусити?

Ша(бля!) – міліція!

При вступі до школи ІQ – найголовніше
(40 – 50, нізащо не більше),
а також знання української мови,
щоб грамотно вести мєнтовські розмови.

Тут хлопці вивчають ще медицину,
щоб знати, куди прикласти дубину.
А ті, що вступають в аспірантуру,
здають філософію, мистецтво, культуру.

Утю-тю!
Ша(бля!) – міліція!

Іду я собі по Драгоманова-стріт,
навколо мене каштановий цвіт,
під ногами лежать бички-недокурки,
раптом з Мартовича виходять придурки.

Всі вони – в голубій уніформі.
Дивлюся на рила – прийняли по нормі.
"Як завжди, – думаю, – капець."
Дякую, до побачення, це планова перевірка...

Ша(бля!) – міліція!
Утю-тю!

SatisFUCKtion

Push me
and than just touch me
till I can get my
satisFUCKtion. (повторюється багато-багато разів)

Парацетамол

паралізатор паралель парабелум парапет парана парана парана
паранормальний паралакс паралітик парадокс параметр парафія параноїк
паралогізм параша параболоїд паратактичний парашут парадички параска парамнезія парафазія парацельс
парад паразит парагвай парадигма парамон параформ парамаунт парасоля
паракаучук парастас параграма парашник параце парацетамол

паранДЖА і параПЛАН
паранДЖА і параПЛАН
паранДЖА і параПЛАН
паранДЖА і параПЛАН

Раби

Скільки наслухались життя прокльонів,
Чим далі, тим більше на кілька мільйонів.
На день, на ніч – і знову маєш ніц,
Нічого вже не маєш і далі проклинаєш!

Кажуть, влада знищує мрії...
А ти сидиш і це твої дії ?
Сидиш, говориш і їдеш мозгами
І вже тоді смерть підкрадається за нами

Звичайно, сьогодні влада зовсім погана,
Словами не зробиш, аби вона краща стала.
Жалієш себе, і плачеш, і ридаєш,
А потім сам придурків обираєш.

Розказуєш усім, що вибору немає,
Маєш в руках силу та чомусь прогниваєш.
Борімося, брати, з відкритими очима,
Тоді нарешті слава і до нас таки долине!

Бо ми раби.

Плачеш і розказуєш, який ти герой,
Ой! А насправді лиш на сраці геморой,
Вигукуєш гасло: "Я б зробив краще",
Роби, невже ти герой? – Ледащо!

Так, ми ще раби, клянемо своє
І думаєм, як добре щось вкрасти чуже
Та невже варто їхати звідси повально,
Відпрацьовувати анально (орально?).

Морально ми найвищі! Хіба ми найвищі?
А в чому найвищі? А чому найнижчі!?.
Нижчі, нижчі, бо ми ще раби,
Лизати сраки, щоб назбирати на гриби...

Несе Галя воду, коромисло гнеться,
А Іванко плаче, піде і нап'ється.
Ой на горі два дуби, ой на горі два дуби,
А ми знов своє клянем, бо ми раби.

Бо ми раби,
Ми раби, ми раби, ми раби, ми ще раби ?

Смачного!

Тато Іванка живе в Португалії.
Його задовбали наші реалії,
він місить бетон, штукатурить стіни
й нічого не знає про права людини.

Іванко права людей поважає,
йому батьківщина краща від раю,
бо тут не треба на когось гнути спину.
Просто Іванко любить Україну!

Мама Іванка працює в Італії.
Там трохи краще, ніж в Португалії –
підтирає дупи римським сеньйорам,
щоночі її мучать душевні докори.

Але такі справи не для Іванка -
йому витре дупу якась молдаванка.
Підмете в кімнаті, прибере квартиру.
Тому що Іванко любить Україну!

Сестра Іванка живе у Стамбулі.
Хотіла мити посуд, отримала дулю,
тепер вона працює жрицею кохання –
її мають турки з вечора до рання.

Іванко не хоче долі такої.
У нього є своя подруга з об'їзної.
Заплатить їй десятку, докине полтину,
щоб давала і співала, як любить Україну!


Шановні фанатки! Якщо ви безмежно любите "Верховну зраду" і бажаєте врізатися на наш сайт, надсилайте свої модні фотки на е-мило zrada@ukrpost.net, або домовляйтеся про зустріч для персональної фотосесії =)
Hosted by uCoz